Люди між людьми
Якби могли ми забувати, те зло, що роблять люди на землі, було б нам легше в світі крокувати, не натирали б голі мозолі. А зараз, як подивишся на долі, не хочеш в світі цім бувать. Всі змучені, бліді та кволі, гидуєш вже таких потурбувать. Вони ж турбують - безсоромні, їм байдуже на почуття твої, дають поради карколомні, одна хоч гідна?! Жодної! Агов же, годі, схаменіться, не треба бути зомбі між людьми, просто спиніться й оберніться - побачите й чужі труди. Подобається? Ні? Аякже! А ви ж такі самі були! Світ побудуйте вже інакше і просто будьте люди між людьми!
2020-11-18 11:56:23
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія Заматевська
@Князь спасибо, очень приятно читать такие комментарии, есть стимул не бросать это дело и писать дальше)
Відповісти
2020-11-18 15:59:47
1
Князь
@Анастасія Заматевська обязательно продолжайте, ваши стихи очень глубокие
Відповісти
2020-11-18 16:02:06
1
Lelyana_ art
Це вірш про мій вчорашній стан 😌.
Відповісти
2020-11-19 17:29:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3499
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4895