Люди між людьми
Анастасія Заматевська
Якби могли ми забувати, те зло, що роблять люди на землі, було б нам легше в світі крокувати, не натирали б голі мозолі. А зараз, як подивишся на долі, не хочеш в світі цім бувать. Всі змучені, бліді та кволі, гидуєш вже таких потурбувать. Вони ж турбують - безсоромні, їм байдуже на почуття твої, дають поради карколомні, одна хоч гідна?! Жодної! Агов же, годі, схаменіться, не треба бути зомбі між людьми, просто спиніться й оберніться - побачите й чужі труди. Подобається? Ні? Аякже! А ви ж такі самі були! Світ побудуйте вже інакше і просто будьте люди між людьми!
2020-11-18 11:56:23
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасія Заматевська
@Князь спасибо, очень приятно читать такие комментарии, есть стимул не бросать это дело и писать дальше)
Відповісти
2020-11-18 15:59:47
1
Князь
@Анастасія Заматевська обязательно продолжайте, ваши стихи очень глубокие
Відповісти
2020-11-18 16:02:06
1
Lelyana_ art
Це вірш про мій вчорашній стан 😌.
Відповісти
2020-11-19 17:29:36
Подобається
Інші вірші поета
Побудуй своє щастя А щастя вже не за горами... Навіяно тобою Ти мені не чужий...
Інші поети
Юля
@illogical
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1935
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2530