Навіяно тобою
Ти потираєш руки, дивишся у вічність,
тримаєш криво посмішку свою.
Ти крадькома перевіряєш дійсність,
а я для тебе осторонь стою?!
Оцінюєш броню мою на міцність?
Я лялька у руках твоїх?
Зворотньо проявляю гнучкість й хитрість,
але ж душа моя палає, як на гріх!
Ти можеш довго говорити різне,
що інша є, що я тобі свята.
А у мені завжди така образа брязне
і серце в грудях щиро калата.
За що життя таке складне й несправедливе?!
Солодощавих од рядки вже терном поросли.
Та все ж так хочу вірити у диво,
а це все очі твої милі, що мене так потрясли!
2021-06-23 13:37:05
10
5