Навіяно тобою
Анастасія Заматевська
Ти потираєш руки, дивишся у вічність, тримаєш криво посмішку свою. Ти крадькома перевіряєш дійсність, а я для тебе осторонь стою?! Оцінюєш броню мою на міцність? Я лялька у руках твоїх? Зворотньо проявляю гнучкість й хитрість, але ж душа моя палає, як на гріх! Ти можеш довго говорити різне, що інша є, що я тобі свята. А у мені завжди така образа брязне і серце в грудях щиро калата. За що життя таке складне й несправедливе?! Солодощавих од рядки вже терном поросли. Та все ж так хочу вірити у диво, а це все очі твої милі, що мене так потрясли!
2021-06-23 13:37:05
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анастасія Заматевська
дуже неочікувано це чути насправді, дуже дякую за Ваш відгук😊 напевно, саме до цього мені і потрібно йти)
Відповісти
2021-06-23 19:01:04
Подобається
➒ ➊ ➊
Дуже-дуже гарно лягли слова. Довершена, закінчена думка. 10/10
Відповісти
2021-06-24 12:41:29
1
Анастасія Заматевська
@➒ ➊ ➊ приємно чути, дякую.
Відповісти
2021-06-24 12:42:44
Подобається
Інші вірші поета
Ти, я і ціле місто... Подивися на мене... Актуальність Наболівші моменти
Інші поети
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2336
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1481