Про українську мову
Анастасія Заматевська
На землі є безліч мов - маса вже про них розмов. Та про нашу - українську, мову наших прабатьків - не сирітську і не хлопську, а майбутніх поколінь - варто нам не забувати, чистоту оберігати! Бо вона є барвінкова, солов'їна, калинова, милозвучна і дзвінка, пречудова, золота, і прекрасна, гарна, ніжна, запашна, гнучка, розкішна, мелодійна, кольорова, материнська, колискова, багата, рідна і свята, навіть досить молода. Українську треба вчити, на весь світ її зростити. І назавжди пам'ятати - рідне треба шанувати!
2020-11-10 10:49:28
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Чудовий вірш 😍. Добре, що нас попрохали їх написати, як пам'ять залишиться 😊.
Відповісти
2020-11-10 15:08:43
Подобається
Інші вірші поета
Вільна правда Curas margarita somnia Ти, я і ціле місто... Любов у повітрі
Інші поети
تُومِي.
@Tome_nov
зірка
@kazochky
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2824
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3357