Curas margarita somnia

Анастасія Заматевська

А кажуть, мріяти потрібно, про все буквально, без обмежень. І хоч не збудеться - всерівно! Вже досить хибних застережень. В думках і радість ми пройшли, і геть сумні моменти смутку. Та все ж з тобою ми знайшли, той ключик нашого рятунку. Коли б сказав мені "люблю", я теж не стала би мовчати. Ніколи вже не погублю, момент, що дав нам все почати. Ці мрії линуть без упину, летять беспечно над зірками. І перетворюються в піну, десь в океані над хвильками. Ви мрійте люди, я вас прошу! Це гарне почуття людини. Це ж не важку тягнути ношу - плекати мрій свою перлину!

2020-12-21 13:44:46

8

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Тэль Эгронор

Лишень у мріях ми живі

Відповісти

2020-12-24 00:35:39

1

Анастасія Заматевська

ні, саме "беспечно",)

Відповісти

2020-12-24 18:13:28

Подобається

Анастасія Заматевська

"безтурботно", згодна, що вжила русизм, але я так захотіла, мені так подобається

Відповісти

2020-12-25 16:30:01

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3970

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4876