Вечірні пісні соловейка
Анастасія Заматевська
У вишневому садку, Де щебетав соловейко, Я сиділа у вінку, Наче веселенька. Думала, гадала, Де же мій миленький... Сонце сіло за гайок, Стало геть сумненько... Вийшли пари враз гулять, Як сонечко сіло. Чи гукне милий кружлять, У таночку вміло? Ось і милий тут іде, В садочок тихенько. Соловейко аж гуде, Співає гарненько.
2020-09-26 11:59:08
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Краса, в стилі укр літ 💫. Але мені подобається 😻.
Відповісти
2020-09-26 13:04:07
Подобається
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art дякую, а мені подобається такий стиль, у ньому є щось особливе)😊
Відповісти
2020-09-26 13:06:34
1
Інші вірші поета
Наболівші моменти Про українську мову Побудуй своє щастя Випробування
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Nala
@anuton
Я
@follower_number_0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4011
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2433