Рана першого кохання
Adriana
Стало тепло вдома, в Україні, Холодом трималася Європа. Вона його зустріла на чужині І відпустити досі не готова. Зітхало холодом велике місто. І все життя здавалось дивним сном. Він їй не міг вже серцем відповісти Вона забути не готова була знов. Хтось скаже, що вона лише дитина, І ще не знає, що таке "любов". Але кохання перше незрадливе Так легко переплутати зі сном. Як сонце зійде вище, і тепліше заграє ліс в просторах дорогих, Вона вже вдома, в Україні, тихше Сльозинки дві ще пустить не простих. Осінній дощ ще змиє біль утрати. Січневий сніг засипле рану вщент. Але буде у серці назавжди співати Кохання першого приємний теплий щем.
2023-03-01 20:13:15
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Ніжний вірш)
Відповісти
2023-03-02 22:08:47
Подобається
Adriana
@Н Ф дякую ❤️
Відповісти
2023-03-02 22:09:15
1
Cтанолав Калашнік
Гарний вірш.
Відповісти
2023-10-12 13:21:16
Подобається
Інші вірші поета
Любов у полоні весни Перше кохання й перше прощання Попереду Як не сьогодні, то коли?
Інші поети
Лика Вершинина
@lika_vershinina_skvl
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2057
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2968