Перше кохання й перше прощання

Adriana

Колись вона була дитиною. Наївною чистою дитиною. Але вже тоді вона втратила віру в людей. Вона полюбила самотність. Серед чужих людей у чужому місті. Він був єдиною надією і єдиною причиною чому вона досі жила тут і трималася. Чому просто прокидалася зранку й натягувала усмішку для інших. Він став наркотиком. Без якого вона впадала в апатію й не могла вільно дихати. Життя вже вдруге підкидало їй його. Знову навесні, коли світ починає буяти новими фарбами і враженнями. Треба було забути цього хлопця з глибокими синіми очима й чарівною усмішкою, що зводить з розуму. Але як можна забути того, кого не забувала всі ці довгі місяці на відстані? Коли вона обіймала його, то відчула в тих обіймах нотку прощання. Ніби він виливав у ці обійми те, що не сказав і не зможе сказати. Він не просто прощався з нею того вечора. Він прощався з нею назавжди. Тим самим розірвав два серця й погасив чотири іскорки в очах. Це мало статися. Знову. Як і тієї весни. Він просто поквапив події. І, можливо, на краще їм обом. Тепер вона доросла. У її кімнаті стоїть фото. З того вечора на зупинці. Останнього їхнього вечора. Вони такі юні й закохані. Вона більше не сумує за ним. Просто згадує ті перші світлі почуття й усміхається. Доля не завжди дає нам людей для щасливого подальшого життя. Інколи це просто урок, який потрібно пройти, екзамен, який треба скласти, щоб стати сильнішим. Це дуже складно. Інколи навіть не можливо. Але вона ніколи не шкодувала, що зустріла цього світлого хлопця з глибокими синіми очима. Вона навчилася любити.

2023-02-28 17:31:18

3

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3289

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

6474