Мелодія минулого
Adriana
На землю впаде ніч раптово. І білий снігу видно блиск. І ти згадаєш усе знову. Усе, що бУло вже "колись". Мов сон у пам'яті спливають ті моменти, Які ніяк не зможеш ти забути. Їх не порвуть ніякі кілометри. І не відтиснуть всі ті нові люди. Ввімкнеш плейлист на снігом вкритій лавці. Згадаєш вайб тих самих вечорів. Сидиш ти ніби в тому місці і в тій самій шапці, Та вже не чуєш тих колишніх слів. У пам'яті назавжди залишиться, Всі ті, все те, що нас щасливими робило. Не раз нам ще у тиху ніч присниться Холодний слід минулого відвертий.
2023-02-06 21:36:36
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Cтанолав Калашнік
Добре написано
Відповісти
2023-10-12 13:21:45
Подобається
Інші вірші поета
Попереду Любов у полоні весни Як не сьогодні, то коли? Перше кохання й перше прощання
Інші поети
Роберт Муншфэ
@Robert_Munschfer
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1873