Мелодія минулого

Adriana

На землю впаде ніч раптово. І білий снігу видно блиск. І ти згадаєш усе знову. Усе, що бУло вже "колись". Мов сон у пам'яті спливають ті моменти, Які ніяк не зможеш ти забути. Їх не порвуть ніякі кілометри. І не відтиснуть всі ті нові люди. Ввімкнеш плейлист на снігом вкритій лавці. Згадаєш вайб тих самих вечорів. Сидиш ти ніби в тому місці і в тій самій шапці, Та вже не чуєш тих колишніх слів. У пам'яті назавжди залишиться, Всі ті, все те, що нас щасливими робило. Не раз нам ще у тиху ніч присниться Холодний слід минулого відвертий.

2023-02-06 21:36:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Cтанолав Калашнік

Добре написано

Відповісти

2023-10-12 13:21:45

Подобається

Інші вірші поета

Рана першого кохання Попереду Перше кохання й перше прощання Як не сьогодні, то коли?

Інші поети

Влад Кирик

@kirik_vlad_maths

Minyunsu3

@Minyunsu3

JENOVA JACKSON CHASE

@PercabethNewt

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

3332

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2037