Мелодія минулого
На землю впаде ніч раптово. І білий снігу видно блиск. І ти згадаєш усе знову. Усе, що бУло вже "колись". Мов сон у пам'яті спливають ті моменти, Які ніяк не зможеш ти забути. Їх не порвуть ніякі кілометри. І не відтиснуть всі ті нові люди. Ввімкнеш плейлист на снігом вкритій лавці. Згадаєш вайб тих самих вечорів. Сидиш ти ніби в тому місці і в тій самій шапці, Та вже не чуєш тих колишніх слів. У пам'яті назавжди залишиться, Всі ті, все те, що нас щасливими робило. Не раз нам ще у тиху ніч присниться Холодний слід минулого відвертий.
2023-02-06 21:36:36
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Cтанолав Калашнік
Добре написано
Відповісти
2023-10-12 13:21:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13348
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402