Як не сьогодні, то коли?
Пройшло життя, і в хаті дідусевій Замовкла мертва тиша назавжди. На фотографії дідусь у посмішці веселій, все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?" А й справді, дідусь улітку мав поїхати на море. І на рибалку наніч із Дмитром. Сонячну блакить ту неозору Він мріяв так побачити давно. Було все ніколи дорослій внучці Піти із дідом якось по гриби. Чи під тріщання дрів в старезній грубці Вечір холодний разом провести. Все "потім, потім"... А "потім" не настало. Життя погнало далі коней білих. Хоч знає внучка - це лише початок. Та Час ніколи не чекає запізнілих. Пройшло життя, і в хаті дідусевій Усі раптово зникли кольори. Лиш тільки фото, де дідусь у посмішці веселій, Все каже внучці: "Як не сьогодні, то коли?..."
2023-02-06 21:29:01
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2373
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12851