Золоті нитки
Вікторія Тодавчич
Золотими нитками на серці, Вишивав Бог радість та любов. Для добра зберігши місце, врешті, Він віддав в дарунок нам його. Але ми – спотворенне створіння, В серце враз впустили своє гріх. Де давно повсюди були квіти, Лиш бур'ян залишився. Я всіх, Попрошу вас люди, збережіть ви Божий дар і доброту в душі. Не порвіть ви золоті ті нитки, Що Господь нам вишив в дар усім. ☆ Переклад мого вірша з російської .
2023-04-30 14:51:23
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Тигриця
Це прекрасно🥰
Відповісти
2023-05-01 12:07:29
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця щиро дякую ❤
Відповісти
2023-05-01 13:57:06
1
vasilisa petriv
дивовижно
Відповісти
2023-12-27 14:00:23
Подобається
Інші вірші поета
Все те, що в інших бачив як недолік... Як жила я й того не помічала... Я не знайшла потрібних слів... Ради тебе... ( на конкурс)
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Vita Khut'ko
@vita_khutko
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2536
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2346