Я закохалась
Вікторія Тодавчич
Я закохалась в тебе так раптово, Це був прекрасний серпеневий день. На мене так дивився загадково, Від погляду забула хто я є. Тремтіли руки, серце зупинялося І наче світ на мить лиш завмирав. А ти пішов, і я сама зосталася, Та не остання зустріч, хто б це знав. Тепер я знову з усмішкою згадую, Я закохалась в тебе так раптово. А ти сидиш зі мною це не знаючи, "На мене так дивився загадково".
2020-11-05 14:26:00
46
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2020-11-06 04:52:25
Подобається
Sergei Germanchuk
Мне спадабаедза украIнска мова, разумею усё, на 90 адсодкау блIзка да беларускай. Верш спадабауся.
Відповісти
2020-11-06 14:53:49
1
Вікторія Тодавчич
@Sergei Germanchuk дякую❤
Відповісти
2020-11-06 15:21:29
Подобається
Інші вірші поета
Очі Моя надія Час Карантин
Інші поети
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2310
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2736