Я закохалась
Вікторія Тодавчич
Я закохалась в тебе так раптово, Це був прекрасний серпеневий день. На мене так дивився загадково, Від погляду забула хто я є. Тремтіли руки, серце зупинялося І наче світ на мить лиш завмирав. А ти пішов, і я сама зосталася, Та не остання зустріч, хто б це знав. Тепер я знову з усмішкою згадую, Я закохалась в тебе так раптово. А ти сидиш зі мною це не знаючи, "На мене так дивився загадково".
2020-11-05 14:26:00
46
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2020-11-06 04:52:25
Подобається
Sergei Germanchuk
Мне спадабаедза украIнска мова, разумею усё, на 90 адсодкау блIзка да беларускай. Верш спадабауся.
Відповісти
2020-11-06 14:53:49
1
Вікторія Тодавчич
@Sergei Germanchuk дякую❤
Відповісти
2020-11-06 15:21:29
Подобається
Інші вірші поета
Справжня радість Не смій! Теорія незримих ниток Твоя любов
Інші поети
Kim Diamond
@DiaStf02
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2121
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4663