Я закохалась
Вікторія Тодавчич
Я закохалась в тебе так раптово, Це був прекрасний серпеневий день. На мене так дивився загадково, Від погляду забула хто я є. Тремтіли руки, серце зупинялося І наче світ на мить лиш завмирав. А ти пішов, і я сама зосталася, Та не остання зустріч, хто б це знав. Тепер я знову з усмішкою згадую, Я закохалась в тебе так раптово. А ти сидиш зі мною це не знаючи, "На мене так дивився загадково".
2020-11-05 14:26:00
46
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2020-11-06 04:52:25
Подобається
Sergei Germanchuk
Мне спадабаедза украIнска мова, разумею усё, на 90 адсодкау блIзка да беларускай. Верш спадабауся.
Відповісти
2020-11-06 14:53:49
1
Вікторія Тодавчич
@Sergei Germanchuk дякую❤
Відповісти
2020-11-06 15:21:29
Подобається
Інші вірші поета
Це та любов !? Лихоманка До Свята Благовіщення Пресвятої Богородиці Ти в серці...
Інші поети
Butterfly
@_butterfly
Merian Varner
@merian_varner
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2818
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10540