Жити
Вікторія Тодавчич
І навіть якщо колись розум захоче, Тебе, мою біль, розлюбити – Не бійся, я цього зробити не зможу Кохати тебе – моє "жити"
2023-05-01 07:44:21
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тигриця
Коротенько, але гарно.
Відповісти
2023-05-01 12:06:35
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую❤
Відповісти
2023-05-01 13:57:22
1
vasilisa petriv
дивовижно
Відповісти
2023-12-03 10:34:45
Подобається
Інші вірші поета
Ти в серці... Натхнення Ти є в рядках... Я не можу
Інші поети
Olim
@_Olim_
تُومِي.
@Tome_nov
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2586
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9621