Жити
Вікторія Тодавчич
І навіть якщо колись розум захоче, Тебе, мою біль, розлюбити – Не бійся, я цього зробити не зможу Кохати тебе – моє "жити"
2023-05-01 07:44:21
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тигриця
Коротенько, але гарно.
Відповісти
2023-05-01 12:06:35
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую❤
Відповісти
2023-05-01 13:57:22
1
vasilisa petriv
дивовижно
Відповісти
2023-12-03 10:34:45
Подобається
Інші вірші поета
Завтра...? Інколи хочеться Я повернусь... В країну далеку...
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Diana Zhuk
@diana_zhuk_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510