Жити
Вікторія Тодавчич
І навіть якщо колись розум захоче, Тебе, мою біль, розлюбити – Не бійся, я цього зробити не зможу Кохати тебе – моє "жити"
2023-05-01 07:44:21
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тигриця
Коротенько, але гарно.
Відповісти
2023-05-01 12:06:35
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую❤
Відповісти
2023-05-01 13:57:22
1
vasilisa petriv
дивовижно
Відповісти
2023-12-03 10:34:45
Подобається
Інші вірші поета
І наче вже й цвіте весна... Я люблю страждати... Я знаю, ви не любите мене Не маю права
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
MuSeqHar
@museqhar
Foxy Soul
@Foxy_Soul_
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3916
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1498