Я не смію, не можу. Чому?
Вікторія Тодавчич
Я не смію тебе називати своєю, Я для тебе ніколи не буду твоїм. Та чому коли бачу тебе – плаче серце, В голові розбігаються сотні рядків? Я не можу тебе покохати шалено, Я коханим тобою не стану. Чому, Тільки погляд один – як удар по легеням І повітря не маю? Немов не живу. Я не смію, не можу! Любові немає, Та чомусь мої мрії про тебе, і сни. Не люблю! Та чому знову миті чекаю, Коли враз озирнуся, а поруч є ти.
2023-03-09 14:23:56
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Eneli Fox
Неймовірний вірш)
Відповісти
2023-03-10 07:27:37
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Eneli Fox щиро дякую 🥰
Відповісти
2023-03-10 07:31:34
Подобається
vasilisa petriv
душевно
Відповісти
2023-11-12 16:40:53
Подобається
Інші вірші поета
Я слухав та думав Незнайомка Цілий світ Ради тебе... ( на конкурс)
Інші поети
Romalian
@Romalian
Baekhyun
@yoona_Novels
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8396
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1226