Я думав – люблю
Вікторія Тодавчич
Мені бачити б посмішку юну твою, Наче вперше, нестримно й жадано. Ти дивилася в небо... Я думав – люблю, Та все зовсім не так, я палаю. Я коханням палаю, неначе вогнем, Наче сонця рукою торкнувся. Ти дивилася в небо, я бачив – тебе І думкам своїм знов посміхнувся...
2022-11-28 15:59:21
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
дякую💕
Відповісти
2022-11-28 16:33:09
Подобається
Інші вірші поета
Погляд Я слухав та думав Квіти Згинь.
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9452
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13513