Я думав – люблю
Вікторія Тодавчич
Мені бачити б посмішку юну твою, Наче вперше, нестримно й жадано. Ти дивилася в небо... Я думав – люблю, Та все зовсім не так, я палаю. Я коханням палаю, неначе вогнем, Наче сонця рукою торкнувся. Ти дивилася в небо, я бачив – тебе І думкам своїм знов посміхнувся...
2022-11-28 15:59:21
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
дякую💕
Відповісти
2022-11-28 16:33:09
Подобається
Інші вірші поета
Хай засяє надія! Дні Шевченка... Цілий світ Час
Інші поети
Jeon Jungkook
@xj_jk97x
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2346
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3422