Я слухав та думав
Вікторія Тодавчич
Її цілі, надії та мрії – Про це все говорила вона. А я слухав та думав, як ніжно Цілував би її я вуста. Гороскопи, її сновидіння Так цікаво, та краще одне – Знов зігріти у теплих обіймах, –"Яке ніжне обличчя твоє". Я би слухав тебе безупинно, Твої цілі, надії, слова... Та дивлюся і знов розумію, Ти чарівна неначе весна.
2023-05-17 17:34:09
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
vasilisa petriv
дивовижно
Відповісти
2023-11-20 15:04:08
Подобається
Інші вірші поета
Донька або син В країну далеку... Дні Шевченка... Наша зустріч
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Carla Gaona
@KuroShiro
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2627
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3366