Наша зустріч
Вікторія Тодавчич
Наша зустріч дарована небом, Вона склалась з мільйонів дрібниць. Десь спізнилася я й ти не встиг, Ну а десь прийшли швидше ніж треба. Не зустрілися б ми ні на мить Якби плани здійснилися наші. Ми гадали, що це не на часі Озираюся – поруч є ти. Один погляд. Тривалість його Відчувалась немов ціла вічність. І чи сон це був мій чи це дійсність, Та я впевнено знала – любов.
2024-11-10 17:41:31
8
0
Інші вірші поета
Не маю права Прокинься, душе моя... Бумеранг Засинай...
Інші поети
solomia112
@solomia112
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1877
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8873