Свята?
Вікторія Тодавчич
Одна сніжинка в небі пролітає, За нею раптом зграя їх летить. Мій друже, теж на серці відчуваєш, Як музика святкова там бринить? Реклама coca-cola, потім Львівське Колядки, привітання чутні вже. В думках святкові з друзями застілля, Та згадка на душі знов оживе: Що в холоді спасіння замерзає, В окопах, де тепло людських сердець. Ніхто нехай цього не забуває, З подякою Героям скажем вже: Нехай Господь Вас всіх оберігає, Терпіння, сили я бажаю Вам. Хай згодом вже почнуться святкування, Та з Вами будуть битися серця.
2022-12-12 15:27:53
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Airad
Тривалий час цей вірш висів у мене в сповіщеннях, і я все думала "Свята?" у значенні "святий" чи "Свята?" у значенні "свято" Вірш чудовий, дякую тобі
Відповісти
2022-12-13 09:22:03
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф так, Дякую ❤
Відповісти
2022-12-13 16:06:09
1
Вікторія Тодавчич
@Airad це я тобі дякую, дійсно назву я підібрало цікаву)
Відповісти
2022-12-13 16:06:41
Подобається
Інші вірші поета
Згинь. Я не кохала... Присягаюсь. Цей світ
Інші поети
Тесса
@caxxap16
Asker Nerys
@Asker_Nerys
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1716
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1658