Свята?
Вікторія Тодавчич
Одна сніжинка в небі пролітає, За нею раптом зграя їх летить. Мій друже, теж на серці відчуваєш, Як музика святкова там бринить? Реклама coca-cola, потім Львівське Колядки, привітання чутні вже. В думках святкові з друзями застілля, Та згадка на душі знов оживе: Що в холоді спасіння замерзає, В окопах, де тепло людських сердець. Ніхто нехай цього не забуває, З подякою Героям скажем вже: Нехай Господь Вас всіх оберігає, Терпіння, сили я бажаю Вам. Хай згодом вже почнуться святкування, Та з Вами будуть битися серця.
2022-12-12 15:27:53
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Airad
Тривалий час цей вірш висів у мене в сповіщеннях, і я все думала "Свята?" у значенні "святий" чи "Свята?" у значенні "свято" Вірш чудовий, дякую тобі
Відповісти
2022-12-13 09:22:03
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф так, Дякую ❤
Відповісти
2022-12-13 16:06:09
1
Вікторія Тодавчич
@Airad це я тобі дякую, дійсно назву я підібрало цікаву)
Відповісти
2022-12-13 16:06:41
Подобається
Інші вірші поета
Квіти Найкраще свято Я говорю... Теорія незримих ниток
Інші поети
Masha
@_Mafo4ka_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6215
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2756