Випадковість
Вікторія Тодавчич
Ти кажеш наша зустріч – випадковість, Що якось два зустрілися серця, І тільки мить одна лиш нас звела. А що якщо, це зовсім не раптово? Якщо це доля, може Божий дар... Ось так у світі, де нас є мільярди, Де кожен щастя прагне відшукати Знайти любов і свій маленький рай. О так! Я вірю в це, я знаю це! Що зустріч наша сталась не раптово. Не вірю я в це слово: " Випадковість" Та знаю, що любов звела серця.
2024-01-12 16:24:18
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
vasilisa petriv
дуже гарно
Відповісти
2024-02-02 15:31:58
Подобається
Інші вірші поета
Жити Дивна річ .... Любов не потребує віршів
Інші поети
Марія
@Ria_maria_21
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2744
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15945