Дні Шевченка...

Вікторія Тодавчич

Коли розтане всюди сніг, Весна нас буде зігрівати. Шевченка ми святкуєм дні, З чим хочу всіх вас привітати. Усі ми знаєм цей портрет – Великі очі, темні брови, І вуса чорні. Це лице Борця за волю і свободи. Тарас Шевченко... Скільки літ, А твори все його цитують. На велетенській цій землі , Шевченка згадують, шанують. Бажав він волі для людей. Щоб поборола Україна, Кайдани скинула з грудей, І була сильна, була вільна. Він той, хто про народ писав, Про кріпаків, про їх проблеми. Віршами він з колін підняв, Всіх українців, всіх шляхетних. Пройшли століття, плин років, Та цей портрет у кожній хаті. І не прості це зовсім дні – А дні Шевченка, його свято. Тож я вітаю весь народ, І всю славетну Україну. Тарас зіграв важливу роль, Для волі, щастя, для країни.

09.03.2021

45

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Вікторія Тодавчич

Дякую ❤🖤

Відповісти

09.03.2021, 10:55

1

АdSSkaуа Su...renь

Возможно это не в тему, но девушка на аве красивая!)👍

Відповісти

09.03.2021, 19:45

1

Вікторія Тодавчич

@АdSSkaуа Su...renь спасибо, приятно слышать подобное))

Відповісти

10.03.2021, 08:11

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11471

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

16

9631