Світ
Вікторія Тодавчич
Вона була не схожою на інших, Ні, зовнішність красива як у всіх. Та поринала знов у свої вірші, Й жила в них, наче це єдиний світ. Кохала в них, кохання відчувала, Всю радість, сум, всі почуття – живі. Бо час свій та, поезії віддала Це був її притулок, її дім. Вона сама створила своє щастя, Пером життя обрала те своє. Поезія – що може бути краще? Там кожен своє серце віднайде.
2022-11-11 07:40:22
14
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея я рада, що вам сподобалось ❤❤❤
Відповісти
2022-11-11 09:28:40
1
Микола Мотрюк
Файно!)
Відповісти
2022-11-13 16:44:44
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Микола Мотрюк щиро дякую 🌻
Відповісти
2022-11-13 16:57:37
1
Інші вірші поета
Я слухав та думав Травневий дощ Я повернусь... Погляд
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Sunnii
@Sunnii
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1645
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702