Наші шляхи
Нехай, не винуваті ми з тобою, Що розійшлися наші два шляхи. За нас давно все вирішила доля, Та ми все зробим зовсім навпаки. Хоч часу вже для зустрічі немає, Без цього теж кохання проживе. В думках моїх коли я засинаю, І вранці перша думка – де ти є. Ти знай, кордони злісні та ці війни Любові не торкнуться, мало сил. Для мене став ти наче сонця світлом, Бо в тобі все, що хочу я знайти. Будь що хай доля вирішить, даремно, Та наказати серцю – нема сил. Одне я знаю все ж таки напевно – Що все ми зробим зовсім навпаки.
2022-10-25 16:03:59
16
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея щиро дякую 💕
Відповісти
2022-10-26 04:35:43
1
Вікторія Тодавчич
@Мілена_Мі дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2022-10-26 04:35:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
я дуже рада, що вам подобається. Дякую ❤
Відповісти
2022-10-26 04:36:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3828
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1758