Наші шляхи
Нехай, не винуваті ми з тобою, Що розійшлися наші два шляхи. За нас давно все вирішила доля, Та ми все зробим зовсім навпаки. Хоч часу вже для зустрічі немає, Без цього теж кохання проживе. В думках моїх коли я засинаю, І вранці перша думка – де ти є. Ти знай, кордони злісні та ці війни Любові не торкнуться, мало сил. Для мене став ти наче сонця світлом, Бо в тобі все, що хочу я знайти. Будь що хай доля вирішить, даремно, Та наказати серцю – нема сил. Одне я знаю все ж таки напевно – Що все ми зробим зовсім навпаки.
2022-10-25 16:03:59
16
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея щиро дякую 💕
Відповісти
2022-10-26 04:35:43
1
Вікторія Тодавчич
@Мілена_Мі дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2022-10-26 04:35:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
я дуже рада, що вам подобається. Дякую ❤
Відповісти
2022-10-26 04:36:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2031
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4942