Очі
Вікторія Тодавчич
Коли твої очі чарівні я бачу, То знов оживає на серці вогонь. Скажи, любий мій, я одна відчуваю Нестримну, жадану, яскраву любов? Чи вигадка все, чи мені це наснилось, Де відповідь цю для душі я знайду? Та раптом я згадую мить цю щасливу, Твій погляд кристальний, у сні й наяву...
2022-12-18 15:58:36
18
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Тигриця
Це прекрасно!
Відповісти
2022-12-18 18:26:53
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую ❤❤❤
Відповісти
2022-12-18 18:27:03
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2022-12-19 18:10:31
Подобається
Інші вірші поета
Ти в серці... Випадковість Мій Притулок Віщий сон?
Інші поети
Natlyindaeyo
@drewbarry23
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2663
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2013