Лихоманка
Я не скаржусь вже на лихоманку, Що живе під назвою "любов", Бо ж набридло. Перша думка зранку, Як же твій вчорашній день пройшов. Вже не маю я температури, І не стигне в моїх жилах кров. Не кохання правила диктує, А сама свій обираю крок. І не так погано наодинці, Бо нема ванільних слів та драм. В почуттях свої ж бо є злочинці, Викрадають радість від життя. Знаю, що попереду зустріну Все, колись що мрією було. Ну а зараз я в любов не вірю, Бо вона для мене наче сон.
2022-10-30 05:27:23
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2022-10-30 10:29:02
Подобається
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Гарно 💔
Відповісти
2022-10-30 10:37:46
Подобається
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2022-10-30 10:38:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
62
4
7827
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3303