Натхнення
Куди поділось все моє натхнення? Як хоч рядок від серця напишу? Коли у мене є страшна проблема, Не маю я того, кого люблю. Кому писати я свої поеми? Кого я можу бачити у снах? Яка ж важка для мене це дилема, Коли мовчить у віршах всіх душа. Прошу тебе, о моє рідне серце, Ти закохайся раз і назавжди. Мені все рівно, хто це, бо для тебе Він кращим стане, маючи гріхи. Нехай і не взаємно все це буде, Та вірші зможу я писать тоді. Страждатиму. Навіки не забудуть, Про це кохання читачі мої.
2023-01-11 11:29:39
9
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Вікторія Тодавчич
@просто веселка щиро дякую❤
Відповісти
2023-01-15 04:41:18
1
Вікторія Тодавчич
@Натока. Я дуже рада це чути ❤
Відповісти
2023-01-15 04:41:26
1
Вікторія Тодавчич
@Тигриця ой інколи мені самій важко себе зрозуміти. Та дякую за коментар, я рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2023-01-15 04:42:01
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1491
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1421