Бумеранг
Вікторія Тодавчич
По бумеранга ми живем закону. Все, нами скоєне, колись знайде І нас самих. З народження до скону Все, що ми кинули , до нас прийде. Як ми кохаєм — так і нас кохають. Якщо не ті, що сердце обере, То більш достойні душу не обмануть. До кожного кохання з нас прийде. Ну а якщо образим ненароком Близьких, і тих, хто робить нам добро. Напевно, бумеранга буде кроком — Сторицею нам повернути зло. А творимо добро — і нам те буде. Ми пробачаем — вибачать і нас. Тож будьмо щедрими і ввічливими, люди. Не осуждаймо — не осудять нас.
2020-02-26 14:52:29
39
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Venti//
Стих, как я поняла, на украинском, что ли? Если да, то я примерно поняла о чём он. И так же он, довольно интересный :).
Відповісти
2020-02-27 00:36:07
1
Вікторія Тодавчич
@Venti// да на украинском спасибо ❤
Відповісти
2020-02-27 04:21:47
1
Вікторія Тодавчич
рада, що вам сподобалось 🌻
Відповісти
2022-11-13 15:56:52
Подобається
Інші вірші поета
Час Впізнай себе... Це любов? Моє диво
Інші поети
Наталія
@di_di_badabum
Sneha Das
@curiousdreamer
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4769
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6406