Бумеранг
Вікторія Тодавчич
По бумеранга ми живем закону. Все, нами скоєне, колись знайде І нас самих. З народження до скону Все, що ми кинули , до нас прийде. Як ми кохаєм — так і нас кохають. Якщо не ті, що сердце обере, То більш достойні душу не обмануть. До кожного кохання з нас прийде. Ну а якщо образим ненароком Близьких, і тих, хто робить нам добро. Напевно, бумеранга буде кроком — Сторицею нам повернути зло. А творимо добро — і нам те буде. Ми пробачаем — вибачать і нас. Тож будьмо щедрими і ввічливими, люди. Не осуждаймо — не осудять нас.
2020-02-26 14:52:29
39
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Venti//
Стих, как я поняла, на украинском, что ли? Если да, то я примерно поняла о чём он. И так же он, довольно интересный :).
Відповісти
2020-02-27 00:36:07
1
Вікторія Тодавчич
@Venti// да на украинском спасибо ❤
Відповісти
2020-02-27 04:21:47
1
Вікторія Тодавчич
рада, що вам сподобалось 🌻
Відповісти
2022-11-13 15:56:52
Подобається
Інші вірші поета
Любов – не відчуття Квіти Незнайомка Моя надія
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Mene.net
@Yana_Buchak
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4399
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2961