Некролог
Ти пам'ятаєш, як з надривом, шептав у трубку, що скучаєш? Як лютий вибивав із тіла дух, як я вмирала без твоїх гарячих рук? А ти казав, що як іврит мене вивчаєш? Ти пам'ятаєш? Чорт, ти пам'ятаєш?! Ти пам'ятаєш дні календаря, які тепер розвіяв вітер полем? Як ти кричав, що я тепер твоя! І та зима з розлуками і болем? І те мовчання, крик і тиша... Два тіла, свічка і стидливий місяць. Розбилось все, розтанув сніг, зацвила вишня. В твоїх руках тепер згорає інша. Ти їй так само читаєш вірші? Розказуєш про день, стираєш межі ніччю? Ти згадуєш мене, хоч мимоволі? Коли гітара грає й думки летять на волю? Для тебе мало значення все те що вчора було? Чи це лише ілюзія? Жорстока гра й пусте минуле.
2019-07-26 08:52:59
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Гарно. Одночасно ніжно та болісно.
Відповісти
2019-07-26 17:12:30
Подобається
Ріна
@Серафім дякую. Я сама не очікувала, що вийде так відверто
Відповісти
2019-10-09 08:39:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3954
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5626