Інше
Небо буде іншим, інші згорять зірки...
якось ти, поміж віршів, про себе впізнаєш рядки.
Інші замінять люди, все раптом втратить сенс,
серце зламає груди... Любиш? Я більше теж.
Час залатає рани і під крики птахів,
я відпускаю у небо солод і сльози років.
Скреслюю дати і фото палю безжально усі.
Хто б ще раніше сказав, на скільки дороги криві.
Ти не заміниш, нащо? Просто забудеш ім'я.
Ще не остине слід, як з пам'яті зникну і я.
Плакати знову марно, скільки солі на дні!
Тільки я досі, віриш, бачу нас уві сні.
2021-12-29 12:42:55
3
0