Погляд
Ріна
Світає, гасне гарячий ліхтар, Порожні вулиці вдихають на повні груди. Кудись спішить календар, час і люди. Місто не спить, розганяє тумани, Вітер ріже обрій і горизонт І небо від сміху плаче дощами... Витягаєш із сумки зонт. І біжиш. Поспішаєш, переводиш стрілки, Розводиш зустрічі, людей, звично палиш мости. Думаєш - встигнути б в храм свічку занестИ Покаятись, змити гріхи Поки місто не вкрили сніги. Поки не стало пізно. Боїшся себе, помилок, іронізуєш над іншими і насміхаєшся над собою. В тобі стільки наївності і доброти, А ти губиш себе в нікотині і алкоголі. Відчуваєш, як втрачаєш орбіту Віру у Бога і в себе також. І більше не страшно дивитися очі Всевишнього томУ, хто бачив Смерть.
2020-10-28 19:58:01
1
0
Інші вірші поета
Тобі Я і ти Та, що втрачає Марнота
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2391
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12946