Недосказане
Напишу тобі лист, про все недосказане, Залишу поміж слів хлібний слід. Тихе щастя моє, нерозгадане, твоя ніжність підпалює лід. Розсипається час над землею туманами, губить правду на дні стаканів. Тиха мріє моя, незагадана, скільки в нас залишилося днів? Життям зранена, моя ідеальносте, із щербинок, ран, помилок... запланована випадковосте, небом вписана поміж зірок... Я не знаю шляхів й передбачень, і не вірю ворожкам та снам. Твій прихід був для мене пророчим, а прощання залишим байдужим вітрам.
2021-06-07 20:43:40
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Прекрасно
Відповісти
2021-06-08 01:15:46
1
Ріна
Відповісти
2021-07-19 07:18:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4209
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2156