Темрява
Вона не вміла жити "як усі", Не бачила напівтонів і рвала крила. Вона ігнорувала шлях й шукала манівці. У неї слово- меч, а слабкість -сила. Вона-це вітер, шторм, порив. Це-жар від ватри й відголосся грому. Ну хто їх таку створив!? Відьомська кров, що не покориться нікому! Печальний сміх і зелень диких трав, Добро і помста на одних долонях. Її Творець із темряви створив, Але пітьма без світла невідома.
19.06.2019
23
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже гарно...так таємниче...👍👏
Відповісти
19.06.2019, 07:17
1
Ріна
@Серафім дякую)
Відповісти
19.06.2019, 07:21
1
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3257
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5593