Темрява

Ріна

Вона не вміла жити "як усі", Не бачила напівтонів і рвала крила. Вона ігнорувала шлях й шукала манівці. У неї слово- меч, а слабкість -сила. Вона-це вітер, шторм, порив. Це-жар від ватри й відголосся грому. Ну хто їх таку створив!? Відьомська кров, що не покориться нікому! Печальний сміх і зелень диких трав, Добро і помста на одних долонях. Її Творець із темряви створив, Але пітьма без світла невідома.

2019-06-19 06:01:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Серафім

Дуже гарно...так таємниче...👍👏

Відповісти

2019-06-19 07:17:41

Ріна

@Серафім дякую)

Відповісти

2019-06-19 07:21:32

Інші вірші поета

Травень Скажи... Прощальне Некролог

Інші поети

Илияна Крумова

@iliyana_krumova

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

Seyfe

@Seyfe

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2888

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1480