Чужа
Свавільна, вперта, емоції в крові, Не паде на коліна перед світом. І все життя всю біль несе в собі, Живе за власним, жорстоким заповітом. Із втрат, немов з мозаїки, душа. В імлі із зрад, не видно порятунку.... Вона на цій землі така чужа, Що не боїться вийти за лаштунки. Вона горить від жАги до життя, Вона так прагне ніжності й любові.... А в відповідь отримує биття І замовкає гірко на півслові.
2019-10-22 12:22:10
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9069
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2756