Боягузка
Закохана не в осінь, а у тебе. В колір очей - як море, що штормить. У аромат грози, що сколихнула небо. У дотик, що вогнем в мені горить. Закохана не в листопад, не в шум дощів, А в непідкупну ніжність з ароматом чаю, Приховану науку гострих слів... І у турботу, що зАвжди відчуваю. Тумани, дим, що осінь містом курить. Так швидко листя губить календар. Ота любов мене колись таки погубить, Але я не готова їй сказать "прощай"
2020-10-28 19:48:50
5
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4671
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10314