Ще трішки патріотизму!
Руки вщент розбиті, Погляд ненавистю горить! Не будем це терпіти! "На дворі війна гримить..." Довго мовчали, А ще довше терпіли. Поки якісь вандали, Нашу неньку гнобили! "Вы обстреляли Донбасс!" Гарно вам мозок промили... "Почему во всем обвиняете нас?" Ви наші землі кров'ю осквернили! Україна не буде нечисть терпіти, Зброя, на щастя, в нас є! Кометами снаряди будуть летіти, Та ми не віддамо своє!!! . . . . . . Вибачаюсь перед громадянами Росії, які тверезо оцінюють ситуацію. Всім спокою і мирного неба 🇺🇦🕊️🇺🇦
2022-02-24 20:30:54
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
дякую ☕
Відповісти
2022-02-24 20:49:58
Подобається
Сандра Мей
💙💛Дуже гарно, чуттєво і правдиво!!! 😭💙💛
Відповісти
2022-02-26 22:12:42
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2786
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323