...
просто веселка
Повільно в'яне моя ніжність, За нею гасне доброта... Сльози линули у вічність, Де жило багато зла... На світі - лише моя сіра тінь, І про це не знає ніхто... Мій голос довго палав і тлів Та завмер, наче кіно... Я давно загубилася на Землі, Де в юрбі ти - самотній! Мій розум не зміг без душі, Один серед мільйонів!
2023-03-24 22:09:44
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Самотність у натовпі... Це найгірше, як на мене...
Відповісти
2023-03-24 22:31:15
2
просто веселка
@Микола Мотрюк або самотність серед рідних
Відповісти
2023-03-25 08:14:26
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Бо ти приходиш до рідних за підтримкою й розумінням... а їх немає... Тобто, дім зовсім не є домом...
Відповісти
2023-03-25 08:33:40
1
Інші вірші поета
Для себя! Дивна філософія. ... Щось.
Інші поети
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Michael Mayrain
@Michael_Mayrain
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4733
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2008