...
Повільно в'яне моя ніжність, За нею гасне доброта... Сльози линули у вічність, Де жило багато зла... На світі - лише моя сіра тінь, І про це не знає ніхто... Мій голос довго палав і тлів Та завмер, наче кіно... Я давно загубилася на Землі, Де в юрбі ти - самотній! Мій розум не зміг без душі, Один серед мільйонів!
2023-03-24 22:09:44
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Микола Мотрюк
Самотність у натовпі... Це найгірше, як на мене...
Відповісти
2023-03-24 22:31:15
2
просто веселка
@Микола Мотрюк або самотність серед рідних
Відповісти
2023-03-25 08:14:26
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Бо ти приходиш до рідних за підтримкою й розумінням... а їх немає... Тобто, дім зовсім не є домом...
Відповісти
2023-03-25 08:33:40
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2818
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2312