Раб системи...
А я - раб дурної системи, Де є пан і ніхто... Всім керують невдалі схеми, "Забудьте їх, немов сон!" А я раб божевільного світу, Де люди - мурахи... Живуть під власним гнітом І спокійно йдуть далі...
2022-12-23 21:11:25
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
@просто веселка Так... І берегти себе треба також... Я ігнорую подібні питання... але всередині закипаю... інколи...
Відповісти
2022-12-24 12:10:36
1
Тигриця
Дуже атмосферний вірш. Мені дуже сподобався.
Відповісти
2022-12-24 12:29:13
Подобається
просто веселка
@Тигриця дякую за теплий коментар 🧡
Відповісти
2022-12-24 12:48:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4832
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3756