Україно!
просто веселка
Десь далеко чути гармати, Із будівель лунає гімн! Гордо йдуть по стежинах солдати, Нас зламати ніхто не зміг! У повітрі запах страху й війни, "Гей, москалику, покажися!" Знову миру не змогли досягти, Сусіди не хочуть миритись. Україно, благаю, тримайся!!! Всяким "Росіям" тебе не зламати! Ідіотам в руки не дайся, І давайте "Порвіте кайдани!" Ми проганяли турків, татарів, В поляків Львів відвоювали! Невже зараз будемо чогось ждати, Коли кацапи на нас напали?! . . . . . "Кайдани порвіте" - рядок з вірша "Заповіт" Т. Шевченка. Кацап - назва росіян, яку вживають на заході України, а також іноді в Білорусі та Польщі.
2022-02-16 21:41:10
10
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
просто веселка
@Дана Язовських ґречно дякую 🧡
Відповісти
2022-02-17 19:50:49
1
Яна Шинко
Я відразу впізнала рядки з вірша Тараса Шевченка, бо не так й давно його читала ) Вірш дуже гарно написаний! Він дуже є актуальним у наш час!
Відповісти
2022-02-19 20:23:42
1
просто веселка
@Яна Шинко дуже дуже дякую 🧡
Відповісти
2022-02-19 20:35:40
1
Інші вірші поета
Балерина. Трішки оптимізму! Странный стих. Что-то.
Інші поети
Mary Light
@Maria12
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4231
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2357