Діти.
просто веселка
Діти - це маленькі люди, Вони ангели на нашій Землі. Та знають вони грішні тортури, Втрачаючи крила свої.... Душу їхню спопеляємо Вогнем ненависті та болю! Вибору не залишаємо, Не дамо бути самим собою. Занадто жорстокий світ Для цих невинних створінь... Та чому не змінимо його ми Для наступних поколінь?
2021-12-29 07:53:14
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
дякую 🍬
Відповісти
2021-12-30 11:28:55
Подобається
Інші вірші поета
Шедеври не горять. Голуб миру! ... ...
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2944
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5085