Вірш ні про що.
Спала маска із обличчя, Надії всі - розбиті. Шелестить під ногами листя, Серце - холодом покрите. Не любили мене люди, Та любив їх я. Після радості приходить смуток, А за ним уже й зима. . . . . . . . . . . Автор не любить зиму ❄️🏔️❄️
2022-11-09 20:24:51
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Сандра Мей безмежно дякую 💙
Відповісти
2022-11-10 08:37:15
1
Антон Шаталов
Я був опинявся у подібній ситуації, надягаючи маску, а потім вона бац — і розбилася. Естетично твір зайшов)
Відповісти
2022-11-10 18:47:16
1
просто веселка
@Антон Шаталов я рада, що вам сподобався вірш:)
Відповісти
2022-11-10 19:50:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2558
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4776