Один в полі воїн!
Десь з гордістю було чутно, "Я - сильна людина!" Цей подвиг - незабутній "Бо в душі - сила!" Дівчина юна ангела крила, Чомусь в бою сама... На світі ще так мало жила Та б'ється одна... І навіть попри сльози і біль, Вона дістане меча! В її серці давно живе звір, Якого видно в очах... . . . . . . . . . Можливо з часом редагую цей вірш 🙂
2022-11-25 19:54:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Я в захваті🤩🔥. Це так чудово й емоційно, а ще є над чим задуматись. А хтось себе можливо упізнає. Просто як на мене це можна віднести і до якоїсь історії із життя. Вірш неймовірний!👏🌹
Відповісти
2022-11-26 08:43:42
1
просто веселка
@Сандра Мей щиро вдячна за такий коментар, ви мотивуєте писати і надалі ♥️
Відповісти
2022-11-26 11:54:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5131
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10889