Один в полі воїн!

просто веселка

Десь з гордістю було чутно, "Я - сильна людина!" Цей подвиг - незабутній "Бо в душі - сила!" Дівчина юна ангела крила, Чомусь в бою сама... На світі ще так мало жила Та б'ється одна... І навіть попри сльози і біль, Вона дістане меча! В її серці давно живе звір, Якого видно в очах... . . . . . . . . . Можливо з часом редагую цей вірш 🙂

2022-11-25 19:54:32

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Я в захваті🤩🔥. Це так чудово й емоційно, а ще є над чим задуматись. А хтось себе можливо упізнає. Просто як на мене це можна віднести і до якоїсь історії із життя. Вірш неймовірний!👏🌹

Відповісти

2022-11-26 08:43:42

просто веселка

@Сандра Мей щиро вдячна за такий коментар, ви мотивуєте писати і надалі ♥️

Відповісти

2022-11-26 11:54:48

Подобається

Інші вірші поета

Ты любишь. За мистецтво - пролита не одна крапля крові. За три дні до кінця світу Ще трішки патріотизму!

Інші поети

Krishna

@Krishna

Ден Щусь

@apocalipt_b

Stoosje

@Stoosje

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3963

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4859