Не вбивайте в людині добро...

просто веселка

Усміхалася так щиро, Та була нікому не потрібна... Неначе чудо дивне, На янгола, чомусь подібна! Вона - прекрасна завжди, Погляд не відірвати! В очах - рясні зелені барви, І відтінок твоєї зради... Вона була прекрасна квітка, Ніжна і ранима... Та тепер сміється рідко І вбиває очима... Знищили в ній янгола злом, А може й холодом... Вона тепер мріє бачити кров, Друга, який став ворогом...

2022-12-13 21:19:26

9

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

просто веселка

@Микола Мотрюк допомогти повернути попередній стан доброї людини зможе лише така сама добра людина, мабуть... Дякую за такий розгорнутий коментар, саме такі мотивують писати й надалі 🧡

Відповісти

2022-12-13 22:01:17

1

просто веселка

спасибі 💓

Відповісти

2022-12-13 22:01:26

Подобається

Микола Мотрюк

А найгірше те, що такими вбивцями добра найчастіше є рідні, найближчі, найбажаніші, найдорожчі тобі люди... люди, яким відкриваєшся повністю, оголивши всі свої слабкі місця... люди, яким найбільше довіряєш, і віриш (а інакше любити - неможливо), що вони ніколи не зрадять, не зроблять тобі боляче, не вдарять ножем в спину...

Відповісти

2022-12-13 22:12:22

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5597

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2388