Чужа мама.
просто веселка
Подув вітер, покотився дим, Що ти, війна, зробила з ним, хлопцем молодим? Ще вчора м'яча ганяв, А сьогодні перед смертю На коліна впав. Плаче Україна, плаче й мати. Тіло сина не відпускає, Адже земля навіки його поховає! І вона не потримає його знов За руки, не витре рушничком губи. Коли він був ще дитям і не Знав, що таке війна. Вона проклинає кожну мить, Коли на сина кричить...! Вірніше кричала, і при розумінні Цого сльоза на землю упала. Неначе грім розпач на матір Звалився, і світ на до і після Розділився, хоча ні, геть Розвалився. Вона залишилася сама... Ніхто не скаже звичне "Мам", Ніхто не скаже, як жити далі. Адже нікому не має діла До чужої мами... Вірш написаний ще в 2017, тому не судіть строго. Я тоді ще не дуже вміла писати😅
2021-11-23 08:31:31
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🍬
Відповісти
2021-11-23 09:13:45
Подобається
просто веселка
пасібочки 😊
Відповісти
2021-11-23 09:13:52
Подобається
просто веселка
дякую🍰
Відповісти
2022-01-15 14:31:50
Подобається
Інші вірші поета
... Не вбивайте в людині добро... Земле. Дім.
Інші поети
lys
@plusbleuquetesyeux
Сніжинка
@Snowflake_UPM
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13520
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7130