Вогонь всередині нас.
Я горю в безпощаднім вогні, В ньому не видно краю свободи. Жар все ближче, б'є в обличчя мені, Тепер розумію птахів в неволі! Вогонь - це ненависть і брехня, Ще красиво горить лицемірство. Сліпнути заставляє біль моя, Та її заслужив, як і презирство.
2022-02-09 07:57:24
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
дякую ♥️
Відповісти
2022-02-09 11:44:34
1
vlusya
Вірш 💥.В тебе талант
Відповісти
2022-02-09 16:13:12
1
просто веселка
@vlusya максимально пасібки ♥️
Відповісти
2022-02-09 16:51:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8899
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4687