Принцеса.
Під деревом сидить принцеса, На вітру розвівається волосся. Очі підняті високо в небо, Обличчя поціловане сонцем. Жде вона принца свого на коні... "Ах, які прекрасні були ночі!" Так ніжно він усміхався тобі, Дивлячись на небо в зорях. Їхня зустріч відбудеться швидко, В унісон заб'ються гарячі серця... Як історія відбудеться, буде видно, Головне, що зараз його цілує вона!
2021-12-22 13:40:48
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Андрейків
Гарно
Відповісти
2021-12-25 14:45:08
1
Володимир Андрейків
Реально дуже гарно, навіть вивчу напам'ять
Відповісти
2021-12-25 14:47:25
1
просто веселка
@Володимир Андрейків максимально пасібки за таку високу оцінку ✨☕✨
Відповісти
2021-12-25 15:17:15
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1895
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5475