Крик душі.
Я стараюсь кожному допомогти, Завжди дарую усмішку. Та коли плачу, кажуть "іди". Невже я не потрібна світу? Так багато маю "друзів", Але гуляю я одна. "Навіки в радості і тузі", До сліз доводять ці слова. . . . . . . . . . У автора почалася трішки чорна полоса, тому вірші будуть виходити рідше. Але це не надовго. Всім натхнення і печеньок ✨🍪✨
2022-01-14 20:14:19
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
максимально вам ПАСІБКИ 🧡
Відповісти
2022-01-14 22:08:06
Подобається
Володимир Мельник
Потрапляючи до темної смуги, головне не зупинятися, а навпаки, прискорити свій крок, щоб швидше її перейти. Мудрі кажуть, що найтемніша ніч перед світанком. Тому вище носа і ВПЕРЕД!
Відповісти
2022-01-15 05:14:26
1
просто веселка
@Володимир Мельник дуже вам дякую за підтримку)
Відповісти
2022-01-15 06:20:21
2
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2177
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2762