...
На вмираючім смартфоні, Я пишу собі вірша... На зникаючім кордоні, Я сиджу давно сама... У зникаючій літературі, Я - і автор і персонаж... У епоху безкультур'я, Все зникає, немов міраж...
2023-01-12 22:57:03
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
А ми, дурні динозаври, не маємо шо до роботи... перепрошую за порівняння... А що ж буде далі..?
Відповісти
2023-01-12 23:01:38
1
просто веселка
@Микола Мотрюк хороше порівняння і актуальне запитання, на яке я нажаль не знаю відповіді, навіть екстрасенси тут мабуть безсилі...
Відповісти
2023-01-12 23:06:03
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2479
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2255