Знову про янгола...

просто веселка

А мій янгол спустилася на землю, Ми з нею довго говорили... Вона розповідала про синє небо, А я про те, як люди грішили... Вона мріяла їх чимдуж врятувати, Я ж чомусь мовчала... Вона просила всіх гріхи описати, А люди їй нагло брехали... А моя янгол довго сюди летіла, Люди її тягали туди-сюди... Вона відпочити сильно хотіла, Її зв'язали і кричали "Лети!" А моя янгол до мене сховалась, Люди тепер нас шукають... Від страху крила її обсипались, Янголи тепер не літають ...

2022-12-20 13:42:39

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

просто веселка

@Микола Мотрюк ну є люди, які попри все стараються залишиться хорошими і в них це виходить, але ви в усьому праві ...✨

Відповісти

2022-12-20 19:23:24

1

Микола Мотрюк

@просто веселка Ви також маєте рацію...

Відповісти

2022-12-20 19:25:15

1

Микола Мотрюк

@просто веселка Надивившись багато всякого поганого (жорстокості, несправедливості...), втрачаєш здатність бачити, помічати щось добре... Це стосується і людей, а не тільки їх вчинків... Але хтось казав (випадково знайшов... не пам'ятаю, хто), що вчинки творять людину... мовби виліплюють її із глини... А це, мабуть, про ту ж втрату (замітив за собою... і ще й до того стаєш якимось грубим, цинічним...) здатності помічати хороше... Мф 7:3: "І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?"

Відповісти

2022-12-20 20:35:35

1

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3505

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5694