Момент
Victoria Zhyliak
У момент коли втрачаєш розум Забуваєш саме головне. Є в житті і радість , і тривоги Все є, лиш нема тебе. У момент коли втрачаєш спокій Серце каже : не спіши. Воно має ще надію, Яка тліє у душі. У момент коли встромляють ніж у спину Й вити хочеться від болю і жалю. Рідна мати обіймає, як дитину Ой, як сильно я тоді її люблю! У момент коли,здається, втратив серце, люди тобі кажуть : "Буде ще". Скільки б щастя не бажали Все є лиш нема тебе.
2018-01-10 21:19:00
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Victoria Zhyliak
Дякую😌😌😌
Відповісти
2018-01-10 21:28:40
Подобається
1nv1s1bLe
Проникновенно, хоть и не идеально с точки зрения стихотворного размера (сбоит местами) Но содержание подкупает...а это главное.
Відповісти
2018-01-11 07:11:14
1
Victoria Zhyliak
@1nv1s1bLe только учусь, иногда просто по другому не знаю как перефразировать и получаются сбои😊 но спасибо большое за отзыв, мне очень приятно, есть желание продолжать.
Відповісти
2018-01-11 11:11:15
Подобається
Інші вірші поета
Та хто в цьому винен? Лялькар Исход Сон
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2670
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12415