Синя глибина
Victoria Zhyliak
Ти шепотів слова, які хотіла чути, Твій голос манив, наче синя глибина. В твоїх очах я бачила майбутнє, А ти й не мріяв про щасливе майбуття. Хіба не бачив ти жіночога тепла? Хіба в твоїх думках була лиш темнота? Хіба твої слова, які як мед на серце, Були лиш для підтвердження всього твого життя? Не розумітиму тебе ніколи, Твоє життя, твій норов, шлях твій. Для мене ти залишився життям, якого доля не дозволила прожити.
2018-12-30 16:55:47
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ksenia
Гарний верлібр💛
Відповісти
2020-01-16 22:15:03
1
Victoria Zhyliak
@Ksenia дякую 🥰
Відповісти
2020-01-17 10:10:18
Подобається
Інші вірші поета
Та хто в цьому винен? Момент Лучик Сон
Інші поети
Влад Кирик
@kirik_vlad_maths
hawaii_palmafa
@hawaii_palmafa
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2014
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2444