***
Під проводом забутих мрій, Я очі підніму свої до небозводу. Життя було колись, але не так давно. Дивлячись на глибину безмежну, Бажаю я одне. Втопитись там, серед хмарин, Провалитися в ніщо! І перед останнім подихом своїм, Я заволаю наче звір! Невже ось так пройшли літа мої? Дні веселі, безтурботні та прості? Не хочу я у пекло йти! Жити там би знову захотів. Неначе грім в мені росте кривавий І з глузду точно я злетів. Буду битись з самим собою Та зникну з ранішнім дощем. І хай, краще небуття! Плакали небесні сили, З неба сипалась вода, Чомусь жити захотілось Бодай же вас чортам.
16.10.2023
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1943
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1589