***
VolodymyrDmytrenko
Вуста твої так хочеться відчути, Як сонячні проміння ніжної весни. Я ніколи не забуду твоїх слів і болю, А в погляді твоїм, Відчув би насолоду. Хочеться твого тепла і ніжності твоєї. Зігріла б ти мене, від холоду людського? Якщо так, тоді проміняв би я свободу, Аби рабом залишитись твоїм. І буду я чекати участі своєї, Що крок за кроком гониться за мною, А в серці лиш бажання буде, а в душі печаль. Хочу я тебе навіки, але тебе нема нажаль.
2023-10-17 15:04:55
1
0
Інші вірші поета
*** *** *** ***
Інші поети
_darishka_
@_darishka_
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2308
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1987