***
Вуста твої так хочеться відчути, Як сонячні проміння ніжної весни. Я ніколи не забуду твоїх слів і болю, А в погляді твоїм, Відчув би насолоду. Хочеться твого тепла і ніжності твоєї. Зігріла б ти мене, від холоду людського? Якщо так, тоді проміняв би я свободу, Аби рабом залишитись твоїм. І буду я чекати участі своєї, Що крок за кроком гониться за мною, А в серці лиш бажання буде, а в душі печаль. Хочу я тебе навіки, але тебе нема нажаль.
17.10.2023
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3300
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12452